ПРО ДЕЯКІ ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТАЄМНИЦІ НАРАДЧОЇ КІМНАТИ В КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ

Важливі передумови.
В сучасних умовах реформування галузевого законодавства, стоїть наріжним каменем реформування кримінально-процесуального законодавства. Одним з невирішених на сьогодні питань є проблема законодавчого регулювання «таємниці наради суддів». Тому, я в межах даної статті буду намагатись знайти вектори впорядкування форми кримінальних відносин в частині вирішення питання таємниці наради суддів.
Конституція України проголошує, що влада в Україні поділяється на три гілки: законодавчу, виконавчу та судову. Вираженням результату діяльності судової гілки влади є винесення кінцевого рішення, для кримінального судочинства – вироку. Винесення вироку – є по суті метою здійснення кримінально-процесуальної діяльності учасниками судочинства. Тому винесення вироку є дійсно важливою частиною кримінального судочинства. Вирок є законним та обґрунтованим лише тоді, коли винесений відповідно до норм КПК України, зокрема з додержанням усіх принципів судочинства. Одним з принципом є – принцип незалежності суду під час прийняття судового рішення. Форма реалізації даного принципу проявляється в тому, що вирок постановлюється в окремому приміщенні – нарадчій кімнаті, вхід до якої, в ідеальному стані, повинен заборонятись будь-яким особам, крім суддів, що брали участь в окремому судовому засіданні. Деякі правила таємниці наради суддів встановлюється ст. 322 КПК України. Проте, регулювання вказаної норми є обмеженим та не дає відповіді на ряд запитань, які виникають у зв’язку з аналізом норми кримінального-процесуального законодавства щодо таємниці наради суддів. Деякі питання будуть розкриті далі.

Суть проблеми.
Залишаються невирішеними питання щодо визначення поняття «нарадча кімната».
Проаналізувавши дефініцію «таємниця наради суддів» в декількох юридичних словниках, я прийшов до висновку, що суттєвих відмінностей у тлумаченні немає. Таємниця наради суддів в кримінальному судочинстві – це передбачений законом порядок, згідно з яким нарада суддів при постановлені вироку, проводиться в ізольованому приміщенні — нарадчій кімнаті, в якій можуть перебувати лише судді, що входять до складу суду в цій справі. Постановлення вироку судом в нарадчій кімнаті повинно слугувати забезпечення та обґрунтованості прийнятого рішення по конкретній справі. Так, ст. 322 діючого КПК України встановлює правило, що в нарадчій кімнаті можуть бути присутніми лише судді, які брали участь в судовому розгляді.
М. Й. Штефан визначає термін «нарадча кімната», як окреме приміщення суду, призначене для обговорення суддями наслідків розгляду справ та постановлення по них рішень. Дане визначення спонукає до нових запитань, та не може вважатись повним. Так, визначаючи, що нарада кімната – це окреме приміщення суду, виникає питання: «Чи буде законним рішенням, що винесене в кабінеті судді?». Якщо трактувати дане визначення дослівно, то прийняття рішення суддею у своєму кабінеті – це порушення таємниці наради. Проте, зауважую, що в більшості судів районного рівня кімнати для наради суддів існують, як формальність, а рішення приймаються в кабінетах. В нарадчих кімнатах, як правило, відсутня техніка для підготовки рішення, а це є вагомим аргументом щодо додержання вимог таємниці нарадчої кімнати. Тому, судді користуються власними кабінетами. При постановленні вироків по кримінальним справам, в кабінеті судді можуть бути присутніми секретар судового засідання, помічник судді та навіть інші особи. Крім того, існування однієї нарадчої кімнати на 5-6 суддів породжує труднощі в доступі до такої кімнати.
Дивує те, що в запропонованому Верховній Раді проекті КПК України за редакцією робочої групи Асоціація адвокатів України, залишаються неузгоджені позиції щодо конкретизації поняття «нарада кімната». Так, ст. 360 проекту КПК України переносить існуючі недоречності регулювання таємниці нарадчої кімнати. Крім того, вважаю помилковою ч. 2 ст. 360 проекту КПК України. Так, вказана частина містить положення про те, що під час перерви судді не можуть спілкуватися з особами, які брали участь у кримінальному провадженні. Вважаю, що дане обмеження повинне бути ширшим, оскільки вплив на суддю можуть здійснювати інші особи, які не брали участь в судовому засіданні.

Скільки суддя може перебувати в нардчій кімнаті?
Залишається прогалина щодо часу перебування суддів у нарадчій кімнаті.
Прийнято вважати, що суд після останнього слова підсудного видаляється до нарадчої кімнати для постановлення вироку, що і прописано в ст. 320 КПК України. При буквальному тлумаченні даної норми виплаває те, що суд після закінчення судового розгляду справи з матеріалами кримінальної справи повинен видалитись до нарадчої кімнати. Проте, КПК України не містить виключень, які б передбачали вчинення інших дій судом, крім видалення до нарадчої кімнати. Так, вважаємо, що суд може не одразу видалитись до нарадчої кімнати, а після задоволення природних потреб, як приклад, після прийому ліків.
Крім того, не визначена необхідна тривалість часу для постановлення вироку по кримінальній справі. Така ситуація може призвести до того, що судді будуть зловживати обов’язком видалення до нарадчої кімнати. Не виключені ситуації, коли суддя буде важким багатоепізодним справам та по справам, які не викликають труднощів перебувати однакову кількість часу в нарадчій кімнаті. Вважаю, що на законодавчому рівні необхідно закріпити питання щодо часу перебування судді в нарадчій кімнаті. Тому дане питання необхідне висвітлити у новому КПК України.
Наступним проблемним питання є встановлення факту того, що до нарадчої кімнати ніхто, окрім суду не заходив. Фактично рішення суду може готуватись декілька днів. Законодавством не встановлено як визначити чи заходили інші особи до нарадчої кімнати чи ні, хоча ст. 322 КПК України містить положення про те, що в нарадчій кімнаті може знаходитись лише суд. Крім того, неможливо визначити який саме суддя знаходився в нарадчій кімнаті. Так, до нарадчої кімнати може заходити інший суддя, прослідкувати за тим, щоб заходив визначений суддя неможливо. Вважаю, що дане питання також необхідно узгодити під час прийняття КПК України.

Деякі правила нарадчої кімнати.
Наведені мною деякі проблемні аспекти таємниці наради суддів свічать про необхідність удосконалення кримінально-процесуального законодавства. Так, з метою вирішення окремих проблемних питань розглядуваного питання пропоную розробити та втілити у життя наступні підходи:
1) оскільки таємниця нарадчої кімнати є необхідною умовою для спокійного та ділового обговорення всіх питань, пов’язаних з ухваленням рішення у конкретній справі, вважаю, що нарадча кімната повинна бути ізольована як від залу суду, так і від всіх інших приміщень;
2) враховуючи сучасні реалії, припускаємо, що нарада кімната може бути одночасно і кабінетом судді. В такому випадку, розмова суддів по телефону недопустима не тільки по питаннях, пов'язаних з даною справою, але і по будь-яких інших питаннях, що не відносяться до нього. Вважаю, що телефон може бути використаний тільки після підписання вироку для вирішення питань, безпосередньо пов’язаних з проголошенням вироку (сповіщення судового розпорядника або секретаря судового засідання про закінчення наради суддів і майбутнє проголошення вироку, виклик конвою для взяття підсудного під варту і так далі). В такому випадку, в кабінеті судді під час постановлення вироку, не повинні знаходитись інші особи;
3) видалившись до нарадчої кімнати, судді, за загальним правилом, не повинні покидати її до моменту проголошення вироку. У тих же випадках, коли ухвалити вирок протягом одного дня неможливо із-за великого об’єму справи, з настанням «нічного часу» суд має право перервати нараду для відпочинку. Тривалість перерви судді визначають на свій розсуд, виходячи з норм трудового права. Перерва для відпочинку судді зобов'язані використовувати тільки по прямому призначенню. Вони не повинні не тільки під час перебування в нарадчій кімнаті, але і під час перерви для відпочинку спілкуватися з ким-небудь по питаннях, пов'язаних з ухвалення вироку по справі. Покидати нарадчу кімнату в денний час, судді можуть виключно для задоволення фізіологічних потреб та для вживання ліків ( якщо це є необхідним).

Що може допомогти?
Аналізуючи наведені прогалини законодавчого регулювання питання забезпечення таємниці наради суддів, вважаю за необхідне закріпити на законодавчому рівні поняття «нарада кімната». При цьому необхідно враховувати матеріальне забезпечення судової системи. Крім того, необхідно врегулювати питання часу перебування судді в нарадчій кімнаті, оскільки зловживання часом можуть негативно відобразитись на якості судочинства. Також, для забезпечення додержання правил нарадчої кімнати, пропоную закріпити на законодавчому рівні питання щодо розроблення механізму унеможливлення втручання інших людей до нарадчої кімнати під час перебування там судді. Вирішення цих та інших питань повинне знайти своє втілення при прийнятті нового КПК України. Чи прислухається законодавець до висвітлених думок – покаже час.
Враховуючи вищезазначені прогалини та суперечності, вважаю за необхідне досить виважено підходити до питання реформування кримінально-процесуального законодавства. В цій статті, я зміг частково проаналізувати проблемні аспекти таємниці наради суддів, тому під час прийняття нового КПК України необхідно детально аналізувати норми, які приймаються з метою недопущення проблем у застосуванні норм КПК Україною.

Острійчук Олег